lietuviu Shqipe in English in English in English in English العربية Български Ngôn ngữ Catalan हिन्दी Nederlands Ελληνικά Dansk Eesti Ισραηλινή γλώσσα Bahasa Indonesia Espanol Italiano 中文 韩国 韩国 Latviesu Venezuela
     
Malti Deutsch Osterreich Polski Portugues Brasil Русский Roman Српски Slovensky Slovenski 泰国 Turkce Magyar Українська Filipino Suomi Argentina Francais Hrvatski Cestina Svenska 日本

Перша поява Матері Божої в СереднеОб´явлення Йоана Богослова:

12 глава, 1 стих:
"І з´явилось велике знамення на небі: Жінка, одягнена в сонце, і під ногами її місяць, а на голові її вінець з дванадцяти зірок."
21 глава 2 стих:
"І я, Йоан, побачив святе місто, новий Єрусалим, який спускався з неба від Бога, приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого."
21 глава 27 стих:
"І не ввійде до нього ніщо не чисте і ніхто, відданий мерзоті і не правді, а тільки ті, котрі записані в книзі життя в Агнця."
Патріарший хрестОб´явлення Середнянське:
Матір Божа сказала: "Ось одинока дорога до спасення у щасливу вічність, іншої дороги нема і не буде: прийміть цю Святу Правду. Поспішайте всі на Святу Гору, бо вже залишилось мало часу: очищаймо свої душі сльозами щирого жалю і покути; Відкиньте горді думки свої, розвантажте свої серця, не ходіть вагітними в гріхах покоріться Правді, одягніться в одежу Непорочно Зачатої Діви Марії і возрадуйтесь і возвеселіться у Господі. Ми повинні приймати правду Божу, хрест, хрещення. Бо хрест - терпіння, одинока дорога життя. Хрест - побіда над злом, над гріхом і над дияволом. Хрест - всемогутність і сила Божа, і він побідить зло всього світу."
Наука про Пресвяту Трійцю

Головна  | Чому Середне? | Що означає Середне? | Об´явлення Середнянське  | Контактна інформація  |


Пророцтва про здійснений другий прихід Ісуса Христа в Середне


Катехизмові правди


Знак Святого Хреста


Наука про Пресвяту Трійцю


Молитви


Середнянські пісні

ПРЕСВЯТА ТРІЙЦЯ

Пропустивши сонячний промінь через тригранний шматок скла (призму), отримаємо три кольори: синій, жовтий і червоний. Чим у білому світлі сонця є трибарвне світло, тим є три Божі особи в однім Божім Єстві. Під час хрещення Ісуса Христа явилися усі три особи: Бог-Отець через голос з неба, Бог-Син через хрещення, і Бог-Дух Святий у вигляді голуба (Мат. З, 16).

Пресвята Трійця — це один Бог у трьох особах.

Ці три особи називаються Отець, Син і Святий Дух.

Число 3 дуже часто зустрічається в релігійних повчаннях. Є три місця, в яких люди перебуватимуть після смерті: небо пекло і чистилище, є 3 головні частини служби Божої, 3 особи святої Родини, 3 головні Церковні свята в році, 3 години висів Ісус Христос на хресті, 3 дні спочивав у гробі, 3 роки сповнював свій учительський труд, виконував троякий чин: учительський, священичий і царський і т. д. І в природі теж часто зустрічаємо число 3. У природі існують три світи: тваринний, рослинний і світ мінералів, 3 стани води: твердий, рідкий і газоподібний; є три часи: минулий, теперішній і майбутній.

Зустрічаємо в релігії і число 4. Маємо 4 Євангелія, 4 головні чесноти, люди в раю були 4 роки, з 4 сторін світу вестимуть ангели людей на суд, 4 тисячі років чекали люди на Спасителя, чотиригранною була Єрусалимська святиня і т. д. Зустрічається в релігії і число 7:7 днів творення, 7 святих Тайн, 7 діл милосердя, 7 головних гріхів, 7 дарів Св. Духа, 7 просьб у молитві Господній, 7 слів Ісуса Христа на хресті і т. д. Зустрічаємо число 7 і в природі: є 7 кольорів у спектрі, 7 основних звуків у музиці.

Число 3 в релігії — це число Бога, число 4 -це число світу (чотири сторони світу), число 7 означає поєднання Бога із світом.

Пресвяту Трійцю називаємо таїнством, бо не можемо зрозуміти її нашим слабим розумом.

Не можемо зрозуміти, що є три особи Божі, а лише один Бог. Трійця — це щось "незрозуміле і невисказане" (IV Соб. Лат.).

Св. Августин одного разу сидів над берегом моря і роздумував над цим високим таїнством. Раптом побачив малого хлопчика, який черпав горнятком воду з моря до малої ямки в піску. "Що ти робиш? — запитав здивований святий. "Хочу воду з моря перелити до цієї ямки", — спокійно відповів хлоп¬чик. Усміхнувся святий і сказав: "Чи ж не розумієш, дитино, що даремно трудишся і що твій намір неможливо виконати?" На це хлопчик сказав: "Швидше я переллю воду з моря до цієї маленької ямки, ніж ти зрозумієш таїнство Пресвятої Трійці".

Хто дивиться на сонце неозброєним оком, — псує зір, а коли буде довше дивитися, зовсім осліпне. Так і з таїнствами релігії. Хто хоче їх пізнати, — слабшає розумом, коли ж не перестане роздумувати над ними, зовсім втратить віру (св. Авг.)- Хто не приймає таїнства Пресвятої Трійці тому, що не розуміє, — подібний до сліпого, який не вірить в існування Сонця, бо не бачить його.

Ця правда є незрозумілою, але вона не є нерозумною.

Ця правда була б нерозумною, якщо б'ми сказали: три особи є одною особою, або три єства є одним єством. Але ми говоримо: є три особи, але лише одне єство. Отже, той, хто говорить, що не можливо, щоб три було одним і одне трьома, не розуміє науки Церкви. Про таких говорить Святе Письмо: "Богохулять у тім, чого не можуть зрозуміти". Проте наука про Пресвяту Трійцю зовсім не суперечить розумові. Якщо ми чогось не розуміємо, то це зовсім не значить, що воно є нерозумним. У природі часто зустрічаємося з явищами, яких не можемо пояснити, але вони існують. Нам здається неймовірним, що у краплі води живуть сотні мікроорганізмів, але мікроскоп підтверджує це. А чи світло, електричний струм, магнітне поле і багато іншого не є для нас незрозумілими? Отже, коли вже в природі знаходимо стільки незрозумілих речей, то що вже говорити про безконечного Бога? Єремія говорить: "Великий Ти в намірах і потужний у ділах" (Єр. 32, 19). Ти ніколи не зрозумієш, чим є Бог, якщо ти сам не є Богом.

Деякі природні явища мають подібну до Пресвятої Трійці природу. Порівнюючи, можемо наблизитись до розуміння таїнства Пресвятої Трійці.

Сонячний промінь розкладаємо на червоний, жовтий і синій кольори, але промінь один. Тримаючи дзеркало над водою, можемо побачити сонце на небі, у воді і в дзеркалі. Дивлячись на аметист з різних сторін, бачимо три кольори: рожево-червоний, пурпурово-червоний і синьо-фіолетовий (а камінь один) (св. Ізид.). Вода може бути у трьох станах (твердому, рідкому і газоподібному).

На вівтарях часто зображають Пресвяту Трійцю у вигляді трилистої конюшини.

Три особи Божі мають спільні єство, ознаки і діла.

Як три різні особи можуть мати одне спільне помешкання або володіти одним і тим самим предметом.

Таким предметом, який посідають три Божі особи, є Боже слово.

Тому нема трьох Богів, є лише один Бог.

Отже, Отець і Син не є кимось одним, але суть їх одна і та ж.

Кожна особа Божа вічна, всемогутня, всезнаюча і досконала.

Ісус Христос перед Своїм відходом до Отця сказав, що Отець є більший від Нього (Йоан, 14, 28), маючи на думці Себе як чоловіка.

Створення світу, спасіння і освячення людства спільно здійснили всі три особи Божі.

Чому говоримо: Бог-Отець створив світ, Бог-Син врятував його, а Св. Дух освятив, — пояснено нижче.

Три особи Божі відрізняються між собою лише походженням.

З коріння виростає стовбур дерева, а з обох плід. Людська родина складається з батька, матері і дитини. Єва була створена з Адамового ребра, від них обох бере початок дитина.

Бог-Отець не має доходження, бо не походить від жодної іншої особи; Син походить від Отдя, а Дух Св. від Отця і Сина (Катехизм Белярміна). Тому Отця називаємо першою особою, Сина другою, а Св. Духа третьою особою Божою. Проте слід пам'ятати, що тут не йдеться про час. Син вічно і без початку походить від Отця, Св. Дух вічно і без початку походить відо Отця і Сина. Бо якщо б Бог міг змінюватися в часі, то не був би незмінним і не був би Богом. Син народжений із вічного слова Отця перед початком творення (Пс. 109, 3). Отець, пізнаючи Себе, ніби викли¬кає образ, рівний Собі щодо єства так, як ми, думаючи, викликаємо у своїй уяві образ чи поняття. Вогонь дає світло, світло появляється одночасно з вогнем. Коли б існував вічний вогонь, існувало б і вічне світло (св. Авг.). Син є відблиском вічного світла (Прем. 7, 26), відбитком слави Отця (Євр. 1, 3). Коли учень перейме від учителя його знання — обоє знають одне і те ж, з цією тільки різницею, що учень отримав знання від учителя, який вже їх мав. Бог-Отець і Син мають те саме єство (мудрість), але і Син має його від вічності (св. Клим. Ал.).

Від смолоскипа, який горить, можна запалити другий (перший при цьому нічого не втрачає) — Син походить від Отця, нічого від Нього не забираючи (Таціан). Сина Божого називають Словом, бо Він є висказаним і самопромовляючим словом Бог.. Слово є відбитком думки; Син Божий є відбитком Отця. Через Сина Бог говорив до людей ще у Старому Завіті. Як Син родиться через пізнання, так Святий Дух походить з любові. Дивлячись у дзеркало, бачимо своє відображення; коли пізнаємо красу цього образу, прокидається у нас любов до себе самого. Бог-Отець подивився в дзеркало Свого Божества, викликаючи в ньому рівний собі щодо єетва образ (Євр. 1, 3), а наслідком взаємної любові Отця і Сина є Св. Дух (св. Авг., св. Тома з Акв.; св. Анз.). Св. Дух є Духом любові, бо викликає в нас любов Бога і ближнього. Слово "Дух" вибране дуже влучно, бо суть його — сила любові (св. Тома з Акв.). Сам Ісус Христос говорить нам, що Св. Дух походить від Отця і Сина (Йоан 13, 26; Йоан 16, 7). Св. Дух походить від Отця і Сина так, як тепло від сонця і його променів (св. Тома з Акв.); як плід походить зі стовбура і коріння (Терт.).

Через цю різницю щодо походження приписуємо Отцеві діла всемогутності, Синові — мудрості, Святому Духові — доброти.

Отець родить Сина, тому Йому приписуємо діло створення і називаємо "Отцем всемогутнім" і "Отцем милосердя" (II Кор. 1, 3), бо грішників, які каються, приймає до Себе як Своїх дітей. Син є відвічним пізнанням Отця, мудрістю. Тому приписуємо Йому встановлення чудесного ладу у світі ство¬рених речей. "Ним повстало все" (Йоан 1,3) — Отець через Свого Сина вста¬новив лад у всесвіті. Приписуємо Синові і відновлення цього ладу через спасіння, бо ж саме заради цього стався людиною. Дух Св. є взаємною любов'ю Отця і Сина. Отже, Йому приписуємо всі добродійства Бога, а насамперед наділення життям під час створення. "Як птаха сидить на яйцях, щоб теплом свого тіла збудити в них життя, так уносився Дух Божий над водами під час створення" (св. Єрон.). Тому Св. Духові приписуємо й уділення духовного життя через ласку, тобто освячення людства. Йому, цьому "пальцеві у правиці Господній" приписуємо чуда, а також найбільше діло любові Бога — Втілення Сина. "Доброта Бога завжди опікувалася людьми, але вона перейшла міру колишніх добродійств, коли через Втілення Христа зійшли на грішників милосердя, на блукаючих правда, на померлих життя" (св. Лев. В.).

Про Пресвяту Трійцю ми довідалися зі слів Ісуса Христа, які Він сказав Апостолам перед своїм вознесінням.

Створений світ не допоможе нам пізнати Пресвяту Трійцю, бо Господь Бог, творячи його, діяв через свою нескінченну силу, мудрість і доброту (отже, через те, що є спільним для всіх трьох осіб), але не через Свою триособовість.

Сонце діє на наш зір і чуття, але не діє на слух, смак або нюх. Ні слух, ні смак, ні нюх не можуть нічого нам сказати про триособовість Бога, бо це таїнство не діє на розум (св. Єфр.). Тому і розуміння цього таїнства може мати свій початок лише в об'явленні. "Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити" (Мат. 11, 27). Якраз Син об'явив нам це, звертаючись до Апостолів: "Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа" (Мат. 28, 19). У Старому Завіті теж згадується це Таїнство: іудейські священики, благословляючи народ, тричі взивали до Бога (Числа 6, 23). Ісаія каже, що Серафими в небі кличуть: "Свят, свят, свят Господь..." (Іс. 6, 3). Перед створенням людини Господь Бог сказав: "Сотворімо людину" (Буття 1, 26). Давид каже в псалмі: "Сказав Господь Владиці моєму: "Засядь праворуч мене..." (Пс. 109). Все це вказує хай на неясне, але об'явлення Пресвятої Трійці в Старім Завіті. Це було зроблено для того, щоб це таїнство, оголошене в Новому Завіті, не суперечило Старому Завітові (Бел.). Церква знає це таїнство, синагога не вірить у нього, філософія не розуміє його (св. Ілар.).

Віру в це таїнство визнаємо публічно, коли робимо на собі знак св. хреста, а також у Символі віри, при хрещенні та інших св. Тайнах, при всіх благословеннях і освяченнях Церковних, у Свято Пресвятої Трійці.

Таїнство Пресвятої Трійці є основою нашої релігії. Без знання цієї правди неможливо зрозуміти таїнство спасіння людства через Божого Сина. Ми повинні якнайчастіше будити в собі віру в це таїнство насамперед частим повторенням малого славословія: "Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і завжди, і по віки віків. Амінь". Славімо Бога, коли Бог обсипає нас добродійствами і коли насилає на нас терпіння.





Головна  | Чому Середне? | Що означає Середне? | Об´явлення Середнянське  | Контактна інформація  |


СЕРЕДНЕ -